Ідентифікація
Невеликий щеврик з характерним забарвленням. Дорослий самець у шлюбному оперенні від інших щевриків відрізняється іржависто-червоними «обличчям», «бровою», боками шиї та горлом; верх світло-бурий, з широкими темними смугами; надхвістя також посмуговане, але дрібніше; груди та боки з виразною темною поздовжньою строкатістю; решта нижньої частини тіла переважно білувато-кремова; спід крил сірувато-білий; верхня частина дзьоба бура, нижня жовтувата; ноги рожевувато-бурі. У позашлюбному оперенні «брови» та горло рожевувато-вохристі. Самиця у шлюбному оперенні схожа на самця, але забарвлена тьмяніше; рожевувато-руді зазвичай лише «брови» та горло. Молодь схожа на самицю, але «брови» та горло світліші. Гніздиться в горах і тундрі на відкритих луках і болотистих ділянках на крайній півночі Європи та Азії, невелика гніздова популяція відмічена на заході Аляски. На зимівлю мігрує до Південної Африки, Південно-Східної Азії та західного узбережжя США. Характерний поклик — дзвінке, дещо протяжне та трохи низхідне «псііік», з акцентованим закінченням. Поклик тривоги — коротке, односкладове «тют». Решта покликів схожа на поклики щеврика лучного. Пісня схожа на поєднання співів щеврика лучного та лісового.